З Грузією ми налагодили партнерські (я б навіть підняв планку – дружні) стосунки порівняно недавно. Два роки грузинська сторона бере активну участь в Літній школі з програмування в Ужгороді, а ми вже третій рік проводимо Кубок Векуа.

Звісно, про Грузію читачі знають багато. Я ж розповім про те, що ми з товаришами відкрили для себе – досі не знали.

1) НАЗВА КРАЇНИ…

Біля храму Баграта

Грузини називають свою країну – Сакартвело («країна картвелів»). Давня східна назва (на моє здивування, виявилося, що в арабів і персів, які ворогували, вона звучить однаково) гурдж(Гурджистан — «країна вовків») дійшла до нас через Росію у видозміненому вигляді – як Грузія. З якого часу це пішло – сказати важко, але перси кричали одне одному: «Дур аз горгасар» (V ст.!!!: стережись вовчої голови), коли бачили загони об’єднаних грузинських та вірменських племен на чолі з Вахтангом I Горгасалі (у перекладі – Вовкоголовий – за виглядом шолома).

Насправді перською його звали Варан Хосро-Танг (усі сусідні племена, проковтнувши нерідні звуки, звали його просто “Вахтанг”). До речі, одним ударом він розрубував вершника разом із конем, мав серйозні антропометричні дані: зріст – понад 2 м на той час був дуже значним.

Великий воїн, який, беручи до своїх гігантських рук грузинську землю, бачив не свої руки, а лише землю, зумів створити ідейний форпост для Грузинської держави. Візантійський імператор Лев І Великий віддав за нього свою дочку й відрядив на допомогу для формування та утримування християнських підвалин − католикоса Петра з 12 єпископами. Як могли його подолати вороги? Звісно, стрілами… на великій дистанції…

Вахтанг Горгасалі
Вахтанг Горгасалі

До речі, прапор Грузії називають «Горгасаліан Давітіані»: підкреслена роль ще одного великого царя – Давида Будівничого…

2) ЛЕГЕНДИ КОЛХИДИ

Колхида – це старогрецька назва Східної Грузії. З нею якраз пов’язана легенда про Прометея. За нею, саме сюди по золоте руно приплив Ясон з аргонавтами.

Колхидський фонтан
Колхидський фонтан

Також цікавим є факт, що колись давно Західна Грузія та Іспанія називалися однаково – Іберія.

Ну і в Грузії знайдена найдавніша нитка у світі, якій понад 34 000 років. Також Грузія відома одними з найдавніших золотих копалень.

3) ДУХ

Гелатський монастир
Гелатський монастир

Велика кількість храмів і монастирів у Грузії давала змогу не лише зміцнювати віру, а й захищатися від ворогів. Річ у тім, що вони розмістилися у важкодоступних місцях і часто виконували роль фортець.

Вірмени колись називали Грузію «Վիրք» (Вирк), що означає «Верхня країна». Справді, навіть дуже глибоко в горах є грузинські поселення. До них важко було дістатися ворогам. Але там мужньо терпіли всі тяготи перебування, до того ж вони завжди були прихованим джерелом підтримки основної частини Грузії. Великі армії, які проходили через цю територію, змінювали її державну належність, винищували й змушували відступати грузинський люд глибоко в гори. Але минав час, страшні сусіди послаблювалися, і тоді грузини повертали свої землі, залишившись на них дотепер.

Ставлення до своїх відчутне і в тому, що в Грузії немає дитячих будинків. Тобто дітей на догляд держави не залишають.

4) МОВА

Почнемо зі значень слів: у грузинській мові слово “мама” – означає тато, “деда” – мама, “бабуа, бабу, папа” – дід, “бебия” − бабка. Немає поділу на чоловічий та жіночий рід − це зрозуміло з контексту сказаного. Немає наголосу. У словах нерідко величезна кількість приголосних при обмалі голосних. Наприклад, слово, яке ми чуємо як «гвпртсквнис» (перекладається «він нас очищує»), має 8 таких звуків. А в слові з поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» «вефхвтмбрдгвнелі» («який убиває тигрів») – 11 приголосних.

Водночас мова доволі милозвучна, а відомий на весь світ грузинський багатоголосий спів, який обов’язково почуєте на тутешньому застіллі (складається враження, що ті, хто співає, взагалі не вдихають повітря), внесено до спадщини ЮНЕСКО.

До речі, числа в Грузії цікаво побудовані за двадцятковою системою (знову унікальність Грузії). Наприклад, 87 – це 4 рази по 20 та 7.

5) КУХНЯ

Типовий обід у Грузії
Типовий обід у Грузії

Грузія багата на національні страви – хінкалі, хачапурі, лобіані, мцваді, чихиртма, ачарулі, шотиспурі, харчо… Є що покласти на стіл☺. Разом із грузинською гостинністю створюються неперевершені грузинські застілля, під час яких приносять усе нові й нові страви і ставлять поверх інших, утворюючи гору достатку. І тільки-но ви подужали якусь страву, вони тут же принесуть нову порцію. Якщо у нас порожні тарілки є ознакою смачно приготованої гостини, то в грузинів навпаки: що більше їжі залишиться, то ліпше постарався господар.

До речі, у грузинів багато страв заведено їсти руками. Вважається, що лише так можна відчути смак приготованої їжі.

Застілля почалося
Застілля почалося
У рибному ресторані
Ресторан української кухні в Батумі
Ресторан української кухні в Батумі

6) МІСТА

У Тбілісі
У Тбілісі

Через Грузію проходив Шовковий шлях, і вздовж нього зростали гарні міста. Особливо б відзначив красу, колоритність та автентику Тбілісі. Колись, за нам уже відомого царя Вахтанга, його сокіл поранив фазана і впав із ним у джерело, де вони… зварилися. Так тут знайшлися термальні джерела. І Вахтанг заснував місто, взявши назву на основі «тбілі» – «теплий». Не буду перераховувати знакових місцин Тбілісі – їх надто багато.

Давня столиця Мцхета славиться своїми сакральними місцями – Джварі та Светицховелі (тут похований цар Вахтанг). Саме тут ви можете побачити оспіване злиття двох різнокольорових сестер – Арагві та Кури. Також, якщо Кура не дуже повноводна, то можна побачити й римський міст, збудований полководцем Помпеєм.

Кутаїсі – стародавня столиця Колхиди. Фонтан у центрі міста підкреслює це. Біля Кутаїсі є печера Прометея. Також поряд заповідник Сатаплія, де можна на каменях побачити сліди динозаврів. Серед багатьох сакральних закладів я б виокремив храм Баграта та Гелатський монастир. Перший був заснований у 1003 році Багратом ІІІ, другий − 1106 року Давидом IV Будівельником. Гелатський монастир у середні віки був центром науки, освіти та культури Грузії.

У Горі є музей Сталіна й печерне місто Уплісцихе.

Батумі ж ультрасучасне місто, яке дуже стрімко розвивається. Цікавим є факт, що після окупації Абхазії змінилася погода, і в Батумі стало більше сонячних днів. Воно замінило абхазькі курорти, ну і велика кількість відпочивальників – підтвердження цього.

Звичайно, не менш цікавими є інші міста, які сподіваємося відвідати під час наступної поїздки ☺.

7) ДАРИ ПРИРОДИ

Гори, озера, водопади, мінеральні води («Саірме», «Боржомі», «Набеглаві»), винні долини Кахетії (понад 500 сортів винограду), чудове море та багато іншого – усе додає особливих вражень про Грузію.

Злиття Арагви і Кури
Злиття Арагви і Кури

На завершення – історія від місцевих жителів Гоніо (район Батумі). Грузини не могли взяти Гоніо-Апсароську фортецю і покликали на допомогу запорозьких козаків. Ті приїхали на чайках і, не маючи іншої мети, як просто допомогти, погнали ворогів звідти. Далі поспілкувалися гарно й поїхали додому☺. Тож дотепер українців радо зустрічають у Гоніо☺. Хоча чому лише в Гоніо? Гарно нас зустрічають і раді співпраці на всій території неповторної Сакартвело!

Біля Уплісцихе
Біля Уплісцихе
Біля Джварі
У Светицховелі
У Светицховелі
У печері Прометея
У печері Прометея
У печері Прометея
У печері Прометея
У печері Прометея
У печері Прометея
Камінь "Червоне серце" у печері Сатаплії
Камінь “Червоне серце” у печері Сатаплії
На озері Лісі
На озері Лісі
Річка Кура в Тбілісі
Річка Кура в Тбілісі
Каньйон річки Кура
Каньйон річки Кура
Водоспад у центрі Тбілісі
Водоспад у центрі Тбілісі
Т. зв. Тбіліське море
Т. зв. Тбіліське море
Вид на Гелатський монастир
Вид на Гелатський монастир
Кавказькі гори
Кавказькі гори
Вид на Батумі
Вид на Батумі
Озера Абуделаурі
Озера Абуделаурі

Уперше опубліковано на сайті Медіацентру УжНУ